М. Е. Хватцев вперше всі причини мовних порушень розділив на зовнішні і внутрішні, особливо підкресливши їх тісну взаємодію. Він також виділив органічні (анатомо-фізіологічні, морфологічні), функціональні (психогенні), соціально-психологічні й психоневрологічні причини.
До органічних причин були віднесені недорозвинення і ураження мозку у внутрішньоутробному періоді, в момент пологів або після народження, а також різні органічні порушення периферичних органів мови. Їм були виділені органічні центральні (ураження мозку) і органічні периферичні причини (ураження органу слуху, розщеплення піднебіння та інші морфологічні зміни артикуляційного апарату).
Функціональні причини М. Є. Хватцев пояснив вченням І. П. Павлова про порушення співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі, він підкреслював взаємодію органічних і функціональних, центральних і периферичних причин.
До психоневрологічних причин він відносив розумову відсталість, порушення пам'яті, уваги і інші розлади психічних функцій.
Важливу роль М. Є. Хватцев відводив і соціально-психологічних причин, розуміючи під ними різні несприятливі впливу навколишнього середовища.Таким чином, їм вперше було засновано розуміння етіології мовних розладів на діалектичному підході до оцінки причинно-наслідкових зв'язків в патології мови.
